
ВІДДІЛ ІСТОРІЇ

ВІДДІЛ ПРИРОДИ

ХУДОЖНІЙ ВІДДІЛ

Друга частина віртуальної виставки "Козацькі могили" присвячена формуванню музею-заповідника на полі Берестецької битви та історії археологічних розкопок.
До 1961 р. на місці скиту "Козацькі могили" діяла парафіяльна церква. У 1960 р. на полі Берестецької битви побували українські письменники. Своє занепокоєння станом памятного місця у статті "Так ли следует охранять исторические памятники?", надрукованій у "Литературной газете", 13 вересня 1960 р.
Однак, не дивлячись на лист, Рішенням №527 виконкому Червоноармійської районної Ради депутатів трудящих Ровенської області від 25 грудня 1961 р. релігійна громада с. Пляшева була знята з реєстрації, а будинок церкви вирішено переобладнати під класи школи.
Через 5 років музей і заповідний комплекс почав своє відновлення. Спочатку він виник як шкільний музей на громадських засадах, але згодом, завдяки зусиллям Павла Якубовича Лотоцького й Василя Яковича Сидоренка, 30 вересня 1965 р. Рішенням № 838 тут було відкрито музей-заповідник. Із 1966 до 1993 рр. незмінним директором музею-заповідника працював Павло Лотоцький.
З 1969 р. починається археологічне дослідження поля битви. Двадцять років керівником розкопок був доктор історичних наук Ігор Кирилович Свєшніков. Під час розкопок було знайдено близько 5000 експонатів, які лягли в основу експозицій музеї-заповіднику "Козацькі могили" та Рівненського обласного краєзнавчого музею.