
ВІДДІЛ ІСТОРІЇ

ВІДДІЛ ПРИРОДИ

ХУДОЖНІЙ ВІДДІЛ

Додаток до "Почаївського Листка".
Краєзнавчі видання.
Почаївський листок просвітницьке та інформаційне друковане видання Свято-Успенської Почаївської лаври був заснований 1887 року у формі щотижневого журналу. У ньому були матеріали релігійно-церковного та краєзнавчого характеру.
У 1902 р. до Почаївської лаври було переведено архієпископа Віталія (Максименко). Він редагував «Волынскую мысль», «Волынскую землю», «Почаевский листок», «Почаевские известия», журнали «Почаевская Лавра» та «Почаевский инок». У 1903 році очолив типографію в Почаївській Лаврі з возведенням в сан архімандрита і став фактично нею керувати.
Додатками до «Почаївського Листка» виходили краєзнавчі нариси, які і сьогодні зберігають певну цінність. Ставлення до цих видань було неоднозначне. На то були вагомі причини. Найкраще їх окреслив у Митрополит Іларіон у своїй праці «Фортеця православія на Волині. Свята Почаївська Лавра»: «Архимандрит Віталій повів назовні ніби українську національну працю, — побудував на Берестецькому полі Церкву, зібрав кості козацькі, і поховав їх в ній. На жаль, ніхто з української інтелігенції ані не поцікавився тим, ані не допоміг йому... Навпаки, — в пресі часто висміювано його…
Знайомий Архимандрита Віталія, що добре знав його, волиняк Н. Н. так характеризує його: "Церква-пам`ятник під Берестечком є заслугою тільки ченця-аскета Віталія, у серці якого на диво спліталось дві стихії: одна зовнішня, політична й ворожа українському народові, а друга внутрішня й рідна тому народові. . . Трагедію роздвоєння душі своїх синів українська історія чимало занотувала на своїх безсторонніх фоліянтах. Ті люди з роздвоєною душею все ж таки належать нікому іншому, як тільки нашому народові, як би до того не підходити і як би ту справу не розглядати"».
Серед авторів, які друкували свої праці були К. де Вітте, А. Хойнацький, М. Тучемський тощо.
У фондовій збірці РОКМ міститься частина краєзнавчих матеріалів, виданих у додатку до Почаївського Листка:
1. Хойнацький А. Повість історична про Святу Чудотворну ікону Божої Матері Почаївської. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1910
2. Вітте, де Катерина. Стародавні міста Волині. Місто Володимир-Волинський. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1912
3. Вітте, де Катерина. Стародавні міста Волині. Міста Луцьк і Дубно. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1912
4. Загаєцький Святого Іоана Милостивого чоловічий монастир. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1912
5.Тучемський М. Сторожовий замок князів Острозьких у місті Острог Волинської губернії. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1912
6. Загоровський Різдво-Богородичний Монастир. Почаїв: Тип. Почаєво-Успенської лаври, 1913.
Переглянути видання можна за посиланнями:
Хойнацький А. Повість про чудотворну ікону Божої Матері Почаївської
Вітте К. Стародавні міста Волині. Місто Володимир-Волинський
Вітте К. Стародавні міста Волині. Міста Луцьк, Дубно
Загаєцький Святого Іоана Милостивого чоловічий монастир.
Тучемський М. Сторожовий замок князів Острозьких у місті Острог Волинської губернії.
Загоровський Різдво-Богородичний Монастир.