
ВІДДІЛ ІСТОРІЇ

ВІДДІЛ ПРИРОДИ

ХУДОЖНІЙ ВІДДІЛ

14 червня 2021
Цьогоріч 14 червня виповнюється 130 років від дня народження знаного українського військового і політичного діяча Євгена Михайловича Коновальця, полковника Армії УНР, командира корпусу Січових стрільців, команданта УВО, першого голови Проводу ОУН.
Є. Коновалець народився в с. Зашків (нині Жовківського району Львівської області) у вчительській родині. Його дід та два дядька були священиками. Навчався в Львівській академічній гімназії та на правничому факультеті Львівського університету, де розпочав активну громадсько-політичну діяльність. З 1912 року був секретарем львівської філії «Просвіти», з 1913 року – членом «Тіснішого народного комітету» УНДП.
Під час Першої світової війни служив в австрійській армії, у червні 1915 року потрапив до російського полону та перебував у таборах для військовополонених в районі Царицина, розгорнув пропаганду серед полонених-українців. У кінці липня 1917 року у Києві вступив до Галицько-Буковинського комітету допомоги жертвам війни. Спільно з іншими членами ГБК Є. Коновалець сформував Галицько-буковинський курінь січових стрільців, був обраний командиром цього військового з'єднання. Січові Стрільці підтримали Українську Центральну Раду у відсічі російсько-більшовицькій агресії. Після залишення Києва виконували охоронні функції, супроводжували уряд УНР в переїзді до м. Сарни (нині – Рівненська область). За правління гетьмана П. Скоропадського на вимогу німецького командування у травні 1918 року полк Січових Стрільців роззброїли та розформували, однак вже у серпні Є. Коновалець отримав від гетьмана дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців. Під час антигетьманського повстання керував Осадним корпусом. За доби Директорії у 1918–1919 роках керував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців. У кінці 1919 р. видав наказ про самодемобілізацію підрозділів Січових Стрільців, потрапив до табору військовополонених у Луцьку. Навесні 1920 року виїхав до Чехо-Словаччини, де намагався організувати нове військове формування з інтернованих бійців Української Галицької Армії і полонених-українців з таборів у Італії. Натомість взяв участь у створенні Української військової організації, у 1921 році повернувся до Львова та очолив Начальну Команду УВО.
З 1922 року Є. Коновалець мешкав в еміграції у Чехо-Словаччині, Німеччині, Швейцарії, Італії. У 1929 році його обрано головою новоствореної Організації українських націоналістів. Діяльність з встановлення контактів з політичними колами Німеччини, Великої Британії, Литви, Іспанії, Італії, створення осередків ОУН у ряді країн, спроби організувати націоналістичне підпілля на території УРСР спровокували заходи радянських спецслужб, направлені на фізичну ліквідацію Є. Коновальця. Він загинув 23 травня 1938 року в результаті замаху.
На вшанування пам'яті Є. Коновальця у низці міст незалежної України, зокрема у Рівному, на його честь названо вулиці. До 130-річчя від дня народження діяча в Рівненському обласному краєзнавчому музеї його постаті присвячено окремий розділ експозиції.
Юрій Булгаков
старший науковий співробітник відділу нової та новітньої історії