ВЕСНА У ВИТИНАНКАХ НАТАЛІЇ ДРЕБОТ

18 травня 2021

28 квітня 2021 р. в стінах РОКМ відкрилась особлива виставка авторських робіт знаної в місті та далеко за межами Рівненщини майстрині – Наталії Дребот. Її вишукані витинанки спонукають затамувати подих та поринути у світ краси, гармонії, досконалості.

Майстриню, перш за все,  ми звикли сприймати як писанкарку, проте нині у Рівненському обласному краєзнавчому музеї вона представлена як майстер витинанки. Її персональна виставка складається з 25 витинанок, об’єднаних темою весни, тож і названа виставка «Весна у витинанках Н. Дребот». А про наближення найшанованішого весняного свята Великодня нагадують витинанки із вкомпонованим зображенням писанок.

У створеній спеціально до відкриття виставки витинанці, виконаній на жовтому тлі, бачимо складну сюжетну композицію з мотивом писанки, наповнену глибокою народною символікою. У нижній частині витинанки присутні драбини, які нерідко зображували на писанках. У роботі тричі в різних варіаціях повторюється танок 4-х дівчат у віночках (танцюють разом, попарно). Пагорби, на яких відбувається танок, нагадують хвилясті візерунки на рушниках.. Два яруси писанки із зображенням фігурок дівчат відділені орнаментом, створеним із ритмічно повторюваних восьмипелюсткових розеток, вписаних у ромб. Верхні два яруси стилізованої писанки зображують хати, дерева, пагорби. А увінчує писанку восьмипелюсткова зірка-«сонце», від якої відходять промені-драбинки. Весняного колориту надають витинанці і дві пташки, що знаходяться з обох боків писанки. Імітація рами з ламаних смуг та скісних хрестів по кутах цієї витинанки свідчить про знайомство майстрині з традиціями народного різьбярства.

Привертає увагу робота із зображенням силуету дівчини у вінку з червоною писанкою в руці. Вона йде по уквітчаному лану, торкаючись рукою квітів. Писанка тут слугує символом родючості. Невипадково, за народним звичаєм, писанки та крашанки брали з собою під час засіву поля. Жовте сонце за спиною персоналізованого образу весни надає сюжету казковості; підсвічує роботу теплим кольором, створює враження своєрідного німба.

Близькість до народних традицій, народної символіки орнаментування, творче компонування тих чи інших мотивів відзначаємо в усіх роботах п.Наталії.

На початку експозиції є витинанки, в яких важливу роль відіграє теплий колір сонця. В одному випадку ми є свідками казкового перетворення, коли кругла крона рай-деревця стає жовтим сонцем. Саме до незвичного дерева з чотирьох боків летять симетрично розташовані стилізовані бузьки.

Принципу симетрії розташування двох птахів-бузьків дотримано і у витинанці, малюнок якої скомпоновано в крузі-медальйоні. Нагадаємо, що за народним віруванням, приліт бузьків на весні (на свято Благовіщення) символізував собою початок весни. Літаючи над хатами із солом’яною стріхою, вони ставали вісниками тепла і весни.

Не менш цікавою є витинанка  з композицією у медальйоні, в якій присутнє поясне зображення дівчини-весни, що височить над сільськими хатами й деревами та картатим рушничком-ріллею і немов спілкується з бузьком..

Окремо привертають увагу три об’ємні витинанки, виконані на темно-зеленому тлі. Одна з них своїм орнаментом, суцільним плетивом з квітів нагадує об’ємне різьблення золотавого тла на іконах (проте на додачу у витинанці ще зображені асиметрично розташовані метелики).

На іншій об’ємній витинанці глядача полонить образ україночки у червоній картатій плахті, з вишитим рушником, сорочці з довгими рукавами й червоним намистом-коралами. Багата природа України з її квітучими луками і різними видами метеликів слугують обрамленням тендітної жіночої фігурки, голова якої вбрана у квіти та стрічки.

На третій об’ємній витинанці головна увага приділена двом стилізованим голубам. Сидячи на різних рівнях гілок кущів, повернені один до одного, вони немов співають радісну пісню буянню весни.

Майстриня не обмежується лише денними сюжетами. В її доробку знаходимо зображення, що відтворює краєвид і в нічну пору доби, на що вказує мотив місяця та зірок на небі. На траві ж лежить чарівний перстень. За словами Н. Дребот, в основі сюжету є пісня «Два перстені». Велика за розмірами жіноча фігура, поділ якої та рукави сорочки мають малюнки з квітів, а з плеча звисає рушник, чарівним способом дотягується рукою до мережаного місяця-молодика. Нічний час передає й витинанка зі струменями дощу, тлом у ній слугує чорний папір. Дівчина в картатій запасці, підв’язана поясом-рушником, притуливши квітку до грудей, зупинилась під деревом. Навколо падають косі струмені дощу. Небо вкрите сірими хмарами, проте з лівого краю хмари вже проглядає  сонце. Цікаво, що на відміну від «голого» дерева, на передньому плані росте висока трава.

Часто у роботах майстрині супутниками дівчини – образу весни (чи взагалі втіленням жіночої сутності землі) виступають гуси-лебеді. Образ дівчини впізнаний за головним дівочим убором – віночком і стрічками.

Одна з робіт, де дівчина має довге розплетене волосся, нагадує лісову мавку з твору Л. Українки, адже її волосся звисає у вигляді листя берези. Чарівність сюжету підсилюється контрастом: дерева стоять без листя, а на землі ростуть високі квіти.

Часом у роботах майстрині жіноча фігурка-весни опиняється вище хмар. Розкривши обійми, вона немов охоплює світ, бере під захист лани, ліси та сільські обійстя. Знаком всемогутності виступає образ сонця-«німба» за спиною.

Невеликі вертикальні триптихи формату А5 слугують варіантом витинанок-листівок. Особливого звучання надає підсвічення тла різнокольоровою аплікацією (з використанням жовтої, коричневої, зеленої, червоної барв). Заслуговують на увагу й експерименти з кольоровим тлом витинанок, додатковою аплікацією у вигляді тюльпани. І це далеко не всі роботи витинанкарки…

На презентації виставки історичний екскурс в історію витинкарства здійснила авторка цих рядків, вона ж і ознайомила присутніх із творчим шляхом Наталії Дребот. Заслужений працівник культури А. Українець поділилася спогадами про витинанки, які виготовляв у 20-30-х рр. ХХ ст. Віннічук Петро Сидорович із с.Тучин Гощанського р-ну. Це були інтер’єрні прикраси на полички мисників та т. зв. фіранки.

З теплим словом підтримки майстрині виступила і витинанкарка Тетяна Мельник. Вона зауважила, що важливими у сучасних роботах майстрів є праця не з готовими шаблонами, а розробка власних творчих ескізів витинанок. За її словами, типовим стало таке явище як поширення витинанок через засоби Інтернет, коли часом забувається ім’я майстра.

Керамістка і водночас опікунка всіх рівненських майстрів Ганна Крилошанська підкреслила, що кожна виставка є певним етапом в житті майстра та водночас поштовхом для наступних виставок.

Тож з нетерпінням очікуватимемо на продовження співпраці сектору етнографії РОКМ та п. Наталією Дребот.

Тетяна Пархоменко

завідувачка сектору етнографії