Гончарний горн XI ст.

Горни для випалу керамічної продукції давньорусько часу на теренах України добре відомі за матеріалами археологічних досліджень. Такі горни виявлені на території археологічних пам’яток – міст та сіл, що спеціалізувалися на виробництві посуду (так звані гончарні осередки). До найбільш відомих слід віднести давньоруські міста – Вишгород, Білгород, Василів та давньоруські сільські осередки – Автуничі, Кощіївка-8.
Переважна більшість горнів – це двох’ярусні, округлі в плані споруди, з опорною перегородкою (козлом) та периферійною топкою . У ХІ ст. переважно опорні перегородки були відсутні. Однак, зустрічаються і горни з опорними стовпами, що діяли у ХІ ст. Такий горн відомий з поселення Григоровка на Канівщині.
Більшості випадків горни виконані у глинобитній техніці, сформовані із масиву глинистої породи.

Переглянути 3D-модель експонату можна за посиланням: Гончарний горн XI ст.